Упрощенная HTML-версия
особливостей кожного конкретного досліджуваного), крітеріально-орієнтовані
психодіагностичні методики (оцінка основана на критеріях, обґрунтованих
експертами).
За досліджуваними змінними тести розділяють на дві великі групи -
інтелекту й особистості. В свою чергу, інтелектуальні тести утворюють гілки
тестів інтелекту в цілому, тести загальних і спеціальних здібностей, тести
креативності і тести досягнень. Особистісні тести теж утворюють підгрупи
особистісних опитувальників, проективних тестів, тестів мотивів, інтересів,
цінностей, шкал установок, психосемантичних методик і об’єктивних тестів.
Далі певні підгрупи теж можуть утворювати власні ієрархії, наприклад,
об’єктивні тести особистості діляться на об’єктивні тести дії і ситуативні тести,
а проективні тести утворюють групи структурування, доповнення,
конструювання, інтерпретації, катарсису, вивчення експресії і продуктів
творчості.
Будь-яка класифікація є не абсолютною, а умовною формою організації
інформації, тому що завжди є певні «змішані» категорії. Наприклад, серед
психодіагностичних методик тести креативності є такою змішаною категорією,
тому що по суті відносяться і до інтелектуальних і до особистісних тестів, так
як містять особистісні (ризикованість, уяву, допитливість, складність) і
когнітивні фактори (бігкість, гнучкість, оригінальність, розробленість), або
певні медико-психологічні проби, наприклад, метод піктограм, інтерпретації
прислів’їв або доповнення речень, які нагадують проективні тести особистості,
але спрямовані на діагностику когнітивних порушень і т.п.
Перший метод або спосіб конструювання тесту полягає в розробці
тестових завдань відповідно до обраної моделі тесту на основі сформульованої
теоретичної гіпотези (теоретичного конструкту). Тобто це такий прямий
безпосередній спосіб – він включає обґрунтування конструкту, розробку
завдань, перевірку психометричних властивостей.
Спочатку обирається форма завдань тесту, серед яких є:
- завдання із запропонованими відповідями (закриті);