Грант 2013




Українське народне та професійне декоративно-ужиткове мистецтво набуло широкого визнання в нашій країні й за її межами. В його стародавніх образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.

Декоративно-ужиткове мистецтво нині є важливою складовою частиною системи художньої та педагогічної освіти. Постійно зростає загальний інтерес до нього. Відкриваються нові факультети та відділення у вищих педагогічних та художніх навчальних закладах, організуються курси підвищення кваліфікації з питань народного мистецтва і народознавства. Для студентів педагогічних ВНЗ уведено профільний курс «Декоративно-ужиткове мистецтво з практикумом у навчальних майстернях».

З давніх-давен серед традиційних видів народних промислів і декоративно-ужиткового мистецтва найбільш поширеними у нас були ковальство, ткацтво, вишивання, гончарство, лозоплетіння, різьблення по дереву, карбування, писанкарство, виготовлення виробів із соломи, аплікація соломкою. В деяких місцевостях також виплавляли гутне скло, вишивали бісером, розписували житло і речі домашнього вжитку. Заняття декоративно-ужитковим мистецтвом урізноманітнювало нелегке повсякденне життя людей, піднімало їхній настрій і духовно збагачувало, дозволяло зберегти глибинні корені національної свідомості.

З розвитком промислового виробництва предметів широкого вжитку та внаслідок хибної національної політики державної влади українська національна культура почала поступово бідніти. Занепад народних промислів і декоративно-ужиткового мистецтва призвів до того, що свідомість багатьох людей, особливо молоді, значною мірою отруюється сурогатами масової культури. У нинішній час дуже важко знайти майстрів, які могли б передати підростаючому поколінню свої знання і вміння.

Нині, коли Україна виборола свою державність, коли значно зріс інтерес широкої громадськості і молоді до традицій пращурів, формування національної свідомості й культури засобами ужиткового мистецтва набуває особливої ваги. Важлива роль у цьому процесі належить учителям трудового навчання, які мають можливість у межах шкільної програми та на позакласних заняттях розгорнути вивчення давніх народних ремесел, що ґрунтувались на мистецькій обробці поширених матеріалів.

Сучасний стан розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та програмного забезпечення дозволяє використовувати комп’ютерну техніку і в процесі створення виробів декоративно-ужиткового мистецтва. Програмне забезпечення, розроблене провідними світовими виробниками у поєднанні з сучасними станками дозволяє створювати вироби на основі комп’ютерних моделей, а створені останніми роками принтери для виготовлення деталей дозволяють створювати реальні речі на основі їх віртуальних моделей.

Одним із найважливіших напрямів сучасної вітчизняної педагогічної науки є розробка концептуальних підходів до визначення мети, змісту навчання та виховання учнів загальноосвітніх шкіл, пошук нових ефективних шляхів їх фізичного, розумового та морального розвитку. Особливо складні завдання у цьому плані постають перед методикою трудового навчання, бо жоден із шкільних предметів не зазнав за останні роки таких втрат, як трудове навчання

Кризовий стан, у якому знаходяться нині народні промисли, робить особливо значимим розв’язання проблем наступності і передавання накопиченого художнього досвіду. На наш погляд, практично єдиними шляхами збереження і розвитку народного мистецтва є підготовка фахівців, передача молодим різьбярам знань і навичок, вироблених поколіннями народних майстрів. Тільки в цьому випадку можна сподіватися, що традиції народного мистецтва не загинуть, а будуть жити і впливати на становлення духовно-естетичного світогляду сучасної людини.

Розроблене робочою групою Вінницького державного педагогічного університету імені (ВДПУ) Михайла Коцюбинського інформаційно-методичне забезпечення навчання студентів і учнів художньо-графічній діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій є досить ефективним і може розглядатися як вагомий крок щодо організації та проведення навчання студентів і учнів художньо-графічній діяльності у навчальних закладах різних рівнів акредитації.

Мета проекту: підвищення якості підготовки студентів і учнів до художньо-графічноъ діяльності засобами інформаційно-комунікаційних технологій.


Детальніше про грант