УДК 373.091.313

 

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

НА ОСНОВІ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку суспільства, що характеризується змінами в усіх його сферах і соціальних інститутах, особливо гострими є питання якісного навчання підростаючого покоління. Ні для кого не є секретом, що нині конкурентоспроможність людини на ринку праці багато в чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються.

Пошук засобів і методів формування творчої особистості – творця нового суспільства, здатного до самостійної поведінки і дій, саморозвитку, самопроектування, до вільного визначення себе в професії, в суспільстві, в культурі – актуальне завдання для всіх навчальних закладів, як ніколи, зумовлене потребами суспільства. В зв’язку з цим найбільшого значення набуває пошук нових підходів до навчання і виховання, інтеграції теоретичних і емпіричних досліджень, всебічного розвитку особистості школярів в освітньому процесі.

Одним із завдань системи освіти є підготовка фахівців, які б відповідали запитам роботодавців. Підготовка такого фахівця має ґрунтуватися на ідеї компетентнісно-орієнтованої освіти. Одним із системотворчих підходів, що посилюють розвивальний ефект освітніх програм, позитивно впливають на формування особистості сучасного школяра, є проектна діяльність, яку можна розглядати як самостійну структурну одиницю навчально-виховного процесу.

Аналіз попередніх досліджень свідчить, що проблемою навчання школярів на основі використання методу проектів займались американські педагоги-дослідники: Є. Пархерст («Дальтон-план»), Дж. Дьюї, У. Кілпатрік («метод проектів), російський педагог – С. Шацький. Сприяли відродженню методу проектів дослідження І. Чечель, Т. Новікова, Є. Полат, І. Бруснікіна, Н. Морзе, С. Сисоєва,  І. Сєргєєва у викладанні освітянської галузі «Технологія» – О. Коберник, А. Терещук, С. Дятлов, В. Мельников, В. Мігнов, П. Петряков, В. Сидоренко,  О.Петров та ін.

Нині метод проектів широко використовується в практиці навчання, що здійснюється в груповій або індивідуальній формах [1, с. 718].

Мета статті полягає у розгляді методу проектів та побудови проектно-дослідної роботи учнів на основі компетентнісного підходу як засобу підвищення якості навчання школярів.

Базовою освітньою технологією, що підтримує компетентністно-орієнтовний підхід в освіті, є метод проектів. Проектна діяльність учнів є особливою формою навчально-пізнавальної активності школярів, психологічний сенс якої полягає в забезпеченні єдності і спадкоємності різних боків процесу навчання, що дозволяє розглядати її як значущий засіб розвитку особистості.

Метод проектівце дидактична категорія, що визначає систему прийомів і способів оволодіння певними практичними або теоретичними знаннями, тією або іншою діяльністю. Тому, якщо ми говоримо про метод проектів, то маємо на увазі саме спосіб досягнення дидактичної мети шляхом детальної розробки проблеми (технологію), яка має завершитися цілком реальним, практичним результатом, оформленим тим або іншим чином.

Розглядаючи метод проектів як технологію навчання, Є. Полат наводить таке визначення: метод проектів – це технологія, яка включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю [2, с. 67].

Метод проектівспосіб ефективного вибудовування будь-якого типу діяльності. Це метод, що дозволяє спланувати дослідження, конструкторську розробку, управління з тим, щоб досягти результату оптимальним способом. У цьому сенсі будь-яка свідома діяльність є проектом, оскільки припускає досягнення цього результату і роботу з організації і плануванню руху до нього. Треба добре розуміти, що проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідженням, що організоване проектним методом.

Практична діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність особистості, спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми, досягнення прикінцевого результату в процесі цілепокладання, планування і здійснення проекту [1, с. 717].

Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених уявлень про прикінцевий продукт діяльності, етапів проектування (формування концепції, визначення цілей і завдань проекту, доступних і оптимальних ресурсів діяльності, створення плану, програм і організації діяльності з реалізації проекту) і здійснення проекту, включаючи його осмислення і рефлексію результатів діяльності.

Метод проектів за своєю дидактичною суттю націлений на формування здібностей, маючи які, випускник школи виявляється більше пристосованим до життя, вміє адаптуватися до умов, що змінюються, орієнтується в різноманітних ситуаціях, працює в різних колективах, тому що проектна діяльність є культурною формою діяльності, в якій можливе формування здатності до здійснення відповідального вибору. Під методом проектів у дидактиці розуміють сукупність навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють учням набувати знання і уміння в процесі планування і самостійного виконання певних практичних завдань з обов’язковою презентацією результатів.

Не слід забувати і про те, що проектна діяльність школярів відрізняється низкою ознак від навчально-дослідницької. По-перше, на відміну від останньої, метод проектів націлений на всебічне і систематичне дослідження проблеми, розробку конкретного варіанту (моделі) освітнього продукту. По-друге, для навчально-дослідницької діяльності головним підсумком є досягнення істини, тоді як робота над проектом припускає одержання, передусім, практичного результату. Крім того, проект, будучи результатом колективних зусиль виконавців, на завершальному етапі діяльності припускає рефлексію спільної роботи, аналіз повноти, глибини, інформаційного забезпечення, творчого вкладу кожного.

Навчально-дослідницька діяльність індивідуальна за своєю суттю і націлена на те, щоб одержувати нові знання, а мету проектування внести у межі виключно дослідження, навчаючи додатково конструюванню, моделюванню і та ін. Таке навчання має здійснюватися як на матеріалі наявних навчальних предметів, так і в спеціально організованому навчальному середовищі.

Проектно-дослідна діяльністьдіяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення цілей і завдань, виділення принципів відбору методик, планування перебігу дослідження, визначення очікуваних результатів, оцінка реалізації дослідження, визначення необхідних ресурсів, є організаційною рамкою дослідження.

Початковим етапом роботи над проектом є так званий передпроект. На цьому етапі здійснюється вибудова міжособистісних стосунків, виявляються лідери, планується експеримент, а головне, формулюється тема проекту.

У тому випадку, коли область наукового знання, всередині якої належить розгорнути дослідження, і сама ідея пред’являються педагогом, першим кроком є актуалізація цієї ідеї в свідомості учасників проектної групи. Виявивши актуальність і привабливість занурення в певну область дослідницької діяльності, педагог тим самим намагається знайти в учнях, учасниках проектної групи – партнерів і однодумців, у зв’язку з тим, що основний принцип технології проектного навчання – це співпраця і співтворчість.

Починаючи роботу над проектом, учні відповідають на такі запитання: Що я хочу зробити? Чому я хочу навчитися? Кому я хочу допомогти? Яка назва мого проекту? Які кроки я маю зробити для досягнення мети свого проекту? На підставі своїх відповідей учні складають план навчального проекту за такою схемою: назва проекту, проблема проекту (чому це важливо для мене особисто?), мета проекту (навіщо ми робимо проект?), завдання проекту (що для цього ми робимо?), терміни виконання проекту, розклад консультацій, відомості про керівника проекту, планований результат, форма презентації, список учнів, задіяних у проекті.

Таким чином, цілі роботи над проектом:

·       навчити самостійному досягненню наміченої мети;

·       навчити передбачати міні-проблеми, які необхідно при цьому вирішити;

·       сформувати вміння працювати з інформацією, знаходити джерела, з яких її можна взяти;

·       сформувати вміння проводити дослідження, передавати і презентувати одержані знання і досвід;

·       сформувати навички спільної роботи і ділового спілкування в групі.

Етапи роботи над проектом:

·       передпроект;

·       етап планування роботи над проектом;

·       аналітичний етап;

·       етап узагальнення;

·       презентація одержаних результатів.

Передпроект це обмін знаннями з теми, інтересами, висловлювання побажань, питань; обговорення виниклих ідей; перерахування можливих тем проекту; формулювання теми проекту для групи учнів; формулювання тем для роботи підгруп.

Основна мета етапу планування – одержання загального уявлення про майбутній напрям дослідницької роботи.

Планування роботи над проектом: визначення часових рамок, що обмежують етапи роботи; обговорення варіантів оформлення звітності про виконану роботу; формулювання найбільш актуальних проблем, здатних вплинути на процес проектування.

Під час планування педагог лише зрідка вносить корективи в дискусію з планування проектної діяльності. Дуже важливо максимально надати ініціативу тим, хто вчиться, залишивши собі роль консультанта і помічника.

Саме на цьому етапі визначаються основні проблеми, що відносяться до проведення дослідження: Як працювати з книгами і журналами? Як правильно оформляти текст? Як знаходити, структурувати інформацію з Інтернету? Як створити електронну публікацію, презентацію?

Як проводити анкетування і тестування?

Аналітичний етап: дослідницька робота учнів і самостійне одержання нових знань; уточнення висунутої мети і завдання; пошук і збирання інформації через власні знання і досвід учнів; обмін інформацією з іншими особами (учнями, вчителями, батьками, запрошеними консультантами і т. ін.); вивчення спеціальної літератури, залучення матеріалів засобів масової інформації, Інтернету.

Необхідно зазначити, що основним завданням аналітичного етапу є самостійне проведення учнями дослідження, самостійне вивчення і аналіз інформації. Педагог при цьому стежить за процесом дослідження, його відповідністю меті і завданням проекту, надає групам необхідну допомогу, не допускаючи пасивності окремих учасників. В його завдання також входять коригування діяльності груп і окремих учасників, допомога в узагальненні проміжних результатів для підведення підсумків наприкінці етапу.

Дуже важливими заходами аналітичного етапу є заняття, пов’язані з ознайомленням із спеціальними способами роботи, що вивчаються з алгоритмами, з інформацією, проведення анкетування, соціологічного опитування, пошук літератури і роботи з нею, пошук інформації в Інтернеті.

Необхідним є також проведення бібліотечного заняття. Основною його метою є знайомство учнів з каталогом бібліотеки, навчання вмінню користуватися системою пошуку літератури.

Одне із занять аналітичного етапу має бути присвячене навчанню вмінням конспектувати і реферувати текстову інформацію. Після закінчення заняття учасники проектної групи одержують завдання: написати складний план свого майбутнього проекту і скласти список використаної літератури та інших джерел інформації.

Ще одне заняття відводиться знайомству з деякими прийомами анкетування і соціологічного опитування.

Далі в процесі аналітичного етапу роботи проектної групи організуються консультаційні зустрічі з учасниками підгруп.

На етапі підведення підсумків виконаної роботи представники кожної з підгруп звітують про проведення соціологічних дослідженнь, розповідають про те, в якому стані находиться робота над текстом проекту. Іншим, не менш важливим завданням, що обговорюють учасники, є підготовка до презентації.

Етап узагальнення: систематизація, структурування одержаної інформації, інтеграція одержаних знань; побудова загальної логічної схеми  для підведення підсумків (у вигляді рефератів, доповідей, конференцій, відеофільмів, спектаклів, стінгазет, журналів, презентації в Інтернеті і т.ін.).

Завдання педагога на цьому етапі – надати учням максимальну самостійність і допомогти виявити творчу активність у виборі форм представлення результатів проекту; стимулювати такі форми роботи, які дають можливість розкритися кожному учню.

На підсумкове заняття етапу всі учасники приносять свої напрацювання. Після невеликого короткого звіту про результати виконаної роботи приймається рішення закінчити роботу над проектом і приступити до написання виступу за матеріалами роботи кожної з підгруп. Метою є створення у письмовій формі короткого за змістом документу, що включає характеристику цілей проведеного дослідження, методів, які використовувалися в процесі одержання результатів, а також повідомлення про намір продовжити дослідження, якщо такий намір передбачався авторами.

Після закінчення роботи над проектом учні підводять підсумки і відповідають на наступні запитання: чи виконав я те, що задумав? Що було зроблено добре? Що було зроблено погано? Що було виконувати легко, в чому я зазнав труднощів? Хто міг би дякувати мені за цей проект? Відповіді на всі ці запитання допомагають підготуватися до презентації свого проекту під час проектного тижня і гідно виступити перед експертною радою.

Презентація одержаних результатів: осмислення одержаних даних і способів досягнення результату, обмін одержаної інформації, а також накопичення досвіду в класі або групі; обговорення і спільна презентація учасниками результатів роботи над проектом; спільна презентація результатів на різних конкурсах проектів, а також спільні публікації.

Особливість етапу полягає в тому, що саме здійснення презентації в тій формі, яку вибрали учасники, \, по суті, навчальним і орієнтоване на добуття навичок представлення підсумків своєї діяльності.

Підготовка і узагальнення матеріалу для презентації, як правило, викликають нові запитання і спонукають учнів до дискусій. Тут можна піддати критиці процесі досліджень, самостійно виявлені помилки, які допущені під час роботи над проектом. Завдання педагога – пояснити учасникам проектної групи основні правила проведення дискусіїта ділового спілкування; прагнути виробити навички конструктивного відношення до критики своїх суджень іншими і до наявності в групі багатьох точок зору на вирішення проблеми.

Таким чином, метод проектів ґрунтується на принципі "навчання за допомогою діяльності", розглядаючи її як вид творчої роботи, в якій учень виступає активним учасником. В основі його лежить не інформаційний підхід, орієнтований на розвиток пам’яті, а діяльнісний, націлений на формування комплексу розумових здібностей (розуміння, рефлексії, конструюючої уяви, здатності до цілеспрямованості), необхідних для дослідницької діяльності.

Освітній потенціал проектної діяльності полягає в можливості: підвищення мотивації в одержанні додаткових знань; вивчення методів наукового пізнання (висунути і обґрунтувати задум, самостійно поставити і сформулювати завдання проекту, знайти метод аналізу ситуації); рефлексії і інтерпретації результатів.

Робота над проектом сприяє вихованню в учнів: значущих загальнолюдських цінностей (соціальне партнерство, толерантність, діалог); почуття відповідальності, самодисципліни; здібності до методичної роботи і самоорганізації.

Проектна діяльність розвиває: дослідницькі і творчі здібності особистості. Суть і цінність навчальних проектів полягає в тому, щоб навчити дітей проектувати власну траєкторію руху з вирішення того або іншого виробничого соціокультурного питання.

Критерії оцінки проектної діяльності :

·       усвідомленість у визначенні проблеми, виборі теми проекту, практичної спрямованості, значущості роботи, що виконувалася;

·       аргументованість пропонованих рішень, підходів і висновків;

·       виконання прийнятих етапів проектування, самостійності, завершеності;

·       рівень творчості, оригінальності матеріального втілення і представлення проекту;

·       якість оформлення;

·       якість доповіді: повнота представлення роботи, аргументованість і переконливість;

·       об’єм і глибина знань з теми, ерудиція;

·       відповіді на питання: повнота, аргументованість;

·       ділові і вольові якості: відповідальне відношення, доброзичливість, контактність.

Індивідуальна дослідницька активність, яка є основною діяльністю учнів, сприяє оволодінню компетенціями. Це пов’язане з тим, що у кожного учня є індивідуальний фактичний потенціал знань і вмінь, розвиток якого вимагає самостійного оволодіння певним предметним полем.

Наведемо приклади варіативного модуля:

 

Варіативний модуль

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ МАКЕТІВ

МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ

Тематичний план

№ пор.

Назва теми

Кількість годин

1

Загальні відомості про малі архітектурні форми

2

2

Проектування й виготовлення макетів малих архітектурних форм

16

3

Презентація проекту й оцінювання результатів проектної діяльності

2

 

Усього

20

 

Програма

пер.

Кіль­кість годин

Назва теми та її зміст

Державні вимоги до

рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

1

2

Загальні відомості малі архітектурні форми Короткі відомості про ма­лу архітектуру. Види ма­лих архітектурних форм. Матеріали та інструменти для виготовлення макетів малої архітектури. Прави­ла безпеки роботи й сані-тарно-гігієиічні вимоги, ор­ганізація робочого місця. Ознайомлення з техноло­гією виготовлення маке­тів  малих  архітектурних форм

Визначає види малих ар­хітектурних  форм,  тех­нологію виготовлення ма­кетів малої архітектури; характеризує матеріали, що використовуються для виготовлення макетів ма­лих архітектурних форм; добирає   інструменти   й приладдя для роботи; обґрунтовує добір конст­рукційних матеріалів за­лежно   від   призначення виробу;

організовує робоче місце; дотримується правил без­печної праці, санітарно-гігієнічних вимог

2

16

Проектування   й   виго­товлення макетів малих архітектурних форм Формулювання  проблеми. Визначення   завдань   для виконання проекту. Ство­рення банку ідей і пропо­зицій. Робота з інформа­ційними джерелами.  Ви­бір оптимального варіанта й обґрунтування проекту. Визначення основних па­раметрів і граничних ви­мог.   Розробка   ескізного малюнка  виробу.  Техно­логічна послідовність ви­готовлення макета:

-   добір матеріалів;

-   добір інструментів, об­
ладнання;

-добір технології оброб­ки деталей макета, їх з'єд нання, оздоблення;. - дотримання технологіч­ної, трудової дисципліни, культура праці. Контроль якості  виробу. Екологічне  й  економічне обгрунтування виробу

Формулює і усвідомлює проблему;

формує ідеї та варіанти конструкцій проекту; складає план роботи з ви­конання проекту й план проектної діяльності; здійснює пошук інформа­ції та виробів-аналогів; аналізує  і  систематизує інформацію;

розробляє  ескізний   ма­люнок виробу; добирає матеріали, інст­рументи, обладнання; визначає спосіб з'єднан­ня деталей між собою та з основою виробу; виконує оздоблення  ви­робу;

контролює розміри, якість виробу; організовує робоче місце під час виконання робіт; дотримується     правил безпечної   праці,    сані­тарно-гігієнічних вимог; визначає       собівартість виробу

 

3

2

Презентація   проекту   й оцінювання результатів проектної діяльності Оцінювання проекту. За­хист проекту (за планом)

Захищає проект; здійснює оцінювання ви­готовленого виробу й про­цесу праці за загальними. естетичними та функціо­нальними показниками

 

Висновки. В процесі проектної діяльності учні здійснюють самостійний пошук, системний аналіз, узагальнення і критичне осмислення наукової інформації, обробку емпіричних даних, одержаних в процесі навчального дослідження, статистичну обробку даних, виділення найбільш значущих результатів, проводять навчальне дослідження (експеримент): постановка мети і завдань, визначення гіпотези, проблеми, структуризація власної діяльності, формулювання висновків і практичних рекомендацій, самостійне планування наукового експерименту, в них формується готовність до роботи в команді, до сприйняття виділеної соціальної ролі, вміння працювати в команді, формується високий рівень комунікативності, готовність до компромісу, ухвалення рішення, вираження власних думок, рефлексивність, культура мовлення, здатність критично відноситися до результатів діяльності, соціальна пластичність, толерантність у відношенні до результатів чужої діяльності, здатність до творчого осмислення і коригування результатів діяльності, до формування альтернативних підходів до вирішення проблеми, методологічна стабільність (відкритість), самостійне усвідомлення результатів поведінки по відношенню до природи, співвідношення діяльності і екологічного імперативу, прогнозування способів поведінки в природі (у колективі), в майбутньому.

Література

1.     Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України : [гол. ред. В. Г. Кремень] . – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

2.     Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка / Е. С. Полат // Иностранные языки в школе. – 2000. – № 2. – С. 3-10.

3.     Новые педагогические и информационные технологи в системе образования : учеб. пособие для студ. пед.. вузов и системы повышения квалиф. пед.. кадров / Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под. ред. Е. С. Полат. – [2-е узд., стер.]. – М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

4.     Терещук А. І. Методика організації проектної діяльності старшокласників з  технологій : метод. пос. для вчителів, навч. прогр., варіат. модулі / А. І. Терещук, С. М. Дятленко. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 128 с.

Ключові слова: компетентнісно-орієнтований підхід, компетентність, компетенції, метод проектів, метод, проектна діяльність, проектно-дослідницька діяльність.

Ключевые слова: компетентностно-ориентировочный подход, компетентность, компетенции, метод проектов, метод, проектная деятельность, проектно-исследовательская деятельность.

Key words: competence oriented approach, competency, competencies, project method, project activity, project research activity.

Анотація

У статті розглянуто компетентнісно-орієнтований підхід до навчання школярів, побудова діяльності учнів на основі використання методу проектів та формування в них загальнонавчальних компетенцій.

Аннотация

В статье рассмотрено компетентностно-ориентировенный подход к обучению школьников, построение деятельности учащихся на основе использования метода проектов и формирование у них общин учебных компетенций.

Annotation

Competence oriented approach to pupils’ education, building of pupils’ activity on the basis of project method usage and formation of their general educative competencies have been considered in the article.