E-LEARNINGПЕРСПЕКТИВНА МОДЕЛЬ НАВЧАННЯ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСУПІЛЬСТВІ

 

Розвиток сучасної освіти в Україні характеризується широкомасштабним використанням комп’ютерної техніки, комп’ютерних комунікацій та інформаційних технологій у навчальному процесі. Перед освітою висувається завдання – формування особистості, конкурентоспроможною, успішною в електронному середовищі. Це зумовило необхідність створення нових моделей навчання, які будуються на використанні мережевих та інформаційно-телекомунікаційних технологій навчання.

Створення середовища, в якому студенти, або учні не були прикуті до стаціонарного комп’ютера, а мали змогу пересуватися з ним, стало можливим з появою портативних комп’ютерів (note-book, lup-top).

Визначаючи інноваційність обладнання та можливості, які відкривають комп’ютерні технології в забезпеченні наочності й доступності навчального матеріалу, комп’ютерна лабораторія вбудовується у традиційну систему навчання, що орієнтована на трансляцію знань від викладача до студента (учня).

Створення середовища електронного навчання в навчальному закладі дозволяє кардинально змінити парадигму трансляції знань. Ця модель, що орієнтована на принципи «вчитися завжди і всюди», створює умови для реалізації принципів особистісно орієнтованої освіти.

Упровадження електронного навчання (Е – learning) в українську систему освіти є актуальним, дозволяє здійснювати освіту на відстані, в будь-який час, експортувати вітчизняні освітні послуги та ін.

Е – learning – (скорочення від Electronic Learning) – система електронного навчання, синонім таких термінів, як електронне навчання, дистанційне навчання, навчання з використанням комп’ютера, мережне навчання, віртуальне навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій (Е – learning- Вікіпедія).

Проблемою E-learning опікуються вчені: Д. Бернхард (Delphine Bernhard), І. Гуревич (Iryna Gurevych), К. Мюллер (Mark-Christoph Muller), Д.П.Патаракин, Е.С. Полат,

Досить цікавим є досвід науковців технічного університету м. Дармштадт (Німеччина) із здійснення електронного навчання( Е – learning 2.0) студентів цього навчального закладу, який представлений на відповідній схемі [ 2, с. 45-56].

Розвиток Е – learning висуває нову перспективну модель навчання, яка будується на використанні новітніх мультимедійних технологій, Інтернету з метою підвищення якості навчання, полегшення доступу до ресурсів, послуг, а також обміну та спільної роботи на відстані. На світовому ринку освітніх послуг електронне навчання прогресує та одержує розвиток в усіх країнах світу.

Електронне навчання можна використовувати з такими цілями:

-        самостійна робота з електронними матеріалами, використовуючи комп’ютер, мобільний телефон і т. д;

-        отримання консультацій, проведення нарад, оцінок віддаленого експерта (викладача), можливість дистанційної взаємодії;

-        створення розподіленої спільноти користувачів, які ведуть спільну віртуальну навчальну діяльність;

-        своєчасна неперервна доставка електронних навчальних матеріалів;

-        стандартизація та сертифікація електронних навчальних матеріалів, технологій, дистанційних засобів навчання;

-        формування та підвищення інформаційної культури всіх учасників навчального процесу;

-        засвоєння, популяризація та передача інноваційних педагогічних технологій, підвищення ефективності діяльності педагогів;

-        можливість розвивати навчальні Web-ресурси;

-        можливість в будь-який час, з будь-якого місця одержувати сучасні знання;

-        доступність одержання освіти особами з фізичними вадами;

До засобів Е – learning відносимо   електронні підручники, освітні послуги та технології.

Сучасні школярі, студенти відносяться до мережевого покоління, для них стало нормою використання електронної інформації. Слід зазначити, що студенти, учні позитивно ставляться до новітніх інформаційних технологій навчання, вбачаючи можливість самостійного навчання, самовдосконалення, створення кар’єри, а більше всього дозволяє їм швидко та й дешево отримувати знання.

Е – learning дозволяє вибирати:

-        зручне місце та час для навчання;

-        спосіб якісного засвоєння знань;

-        можливості постійного контакту з викладачем;

-        індивідуальний графік навчання;

-        шляхи економії часу, коштів;

Для організації та здійснення Е – learning необхідно визначитися з тим, для кого буде здійснено навчання:

-        школярі;

-        студенти;

-        дорослі слухачі (аспіранти, докторанти, слухачі магістратури).

Відповідно до кожної з цих груп визначаються цілі та завдання навчання, будується графік навчального процесу під час якого кожний має дати відповідь на наступні питання: Що? Як? Навіщо? Чому?

Електронне навчання нині є найбільш перспективним напрямом розвитку дистанційного навчання. Крім навчання на відстані, Е – learning є доповненням заочної форми навчання, враховуючи, що технології, які використовуються у розробці електронних навчальних курсів ефективно використовуються у традиційному навчанні.

Порівняння Е – learning з традиційною формою навчання дає можливість відзначити наступні переваги Е – learning:

1.       Значна можливість доступу – студенти, учні одержують можливість доступу через Інтернет до електронних курсів з любого місця, де є вихід у глобальну інформаційну мережу.

2.       Більш низькі ціни на одержання навчально-методичної літератури через Інтернет.

3.       Можливість розробки електронних курсів, які побудовані на модульній основі.

4.       Гнучкість навчання – тривалість, послідовність вивчення навчального матеріалу, можливість самостійного вибору відповідно до власних можливостей та потреб.

5.       Здійснення навчання на робочому місці, вдома, в дорозі з використанням мобільного Інтернету.

6.       Можливість розвитку та власного вдосконалення відповідно до вимог часу (використання сервісів) Веб 2.0 та ін..

7.       Здійснення об’єктивної оцінки знань.

Електронні навчальні засоби (ЕНЗ), що використовуються у навчанні, мають містити:

-            титульну сторінку ЕНЗ;

-            анотацію;

-            представлення автором розробленого курсу;

-            навчальну програму;

-            навчальні тексти;

-            ілюстративний матеріал;

-            список основної та додаткової літератури з усіх тем ЕНЗ;

-            словник термінів, понять з окремих тем і до всього курсу на гіпертекстовій основі;

-            хрестоматійні, додаткові матеріали;

-            методичні рекомендації з вивчення електронного курсу;

-            інструкція по роботі з ЕНЗ.

Наприклад, наведемо ЕНЗ з предмету: “Комп’ютерні технології”

 

           

 

Наступним етапом створення ЕНЗ є розробка компонентів, які забезпечують підтримку практичних занять, контроль за якістю засвоєння матеріалу, можливість одержання додаткової інформації для викладачів і тих, хто навчається:

-        питання для самоконтролю, перевірки засвоєння навчального матеріалу до кожної теми, розділу, модуля, до всього курсу;

-        тренінгові питання та завдання відповідно до кожної теми, розділу, модуля, курсу;

-        тестові завдання;

-        тематичний список рефератів, курсових та дипломних робіт;

-        питання до заліку, екзамену;

-        Інтернет курси;

-        перелік матеріалів медіатеки навчального закладу;

-        перелік скорочень;

-        словник термінів;

-        наочність та роздатковий матеріал;

Слід зазначити, що кожний розробник має власну методику створення ЕНЗ, але має дотримуватись певних загальних підходів.

Враховуючи те, що більшість педагогів – розробників незнайома з технологією створення ЕНЗ, а спеціалісти з інформаційних технологій – програмісти, дизайнери, розробники мультимедійних компонентів, в більшості не володіють методикою розв’язання дидактичних задач, ми прийшли до необхідності створення творчих груп, в які на нашу думку мають увійти:

-        автори навчальних і методичних матеріалів;

-        методисти з досвідом роботи створення ЕНЗ;

-        програміст, дизайнер, розробник мультимедійних компонентів.

Не слід забувати, що необхідно дотримуватися певних принципів:

-        розподіленість навчального матеріалу;

-        інтерактивність навчального матеріалу;

-        мультимедійне представлення навчальної інформації;

-        дотримання та урахування психофізіологічних особливостей людини;

-        адаптивність до індивідуальних особливостей тих, хто навчається.

Дотримання вищезазначених принципів у створенні ЕНЗ, дозволить підвищити їхню якість та ефективність використання. Крім цього, важливим є той факт, що інформаційні технології, які використовуються в процесі створення ЕНЗ базуються на таких функціях:

-        наочність;

-        інформативність;

-        компенсаторність;

-        адаптивність;

-        інтегративність;

-        інструментальність.

Нові сервіси, які одержали назву “соціальних сервісів” Веб 2.0 (друге покоління мережних сервісів в Інтернеті, на відміну від першого покоління, дозволяють користувачам працювати з сервісами спільно, обмінюватись інформацією, а також працювати з масовими публікаціями) [1, с.8].

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, мережне програмне забезпечення, яке підтримує групову взаємодію.

Ці групові взаємодії включають:

-        персональні дії, думки учасників (ВікіВікі), розміщення медійних файлів (Флікр), фотографії, відеокліпи, радіопередачі;

-        створення на основі геоінформаційної системи Google Maрs (карти Google) тематичних сервісів;

-        комунікації учасників між собою.

Ураховуючи стрімкий розвиток мережних співтовариств, нині отримали розвиток у педагогічній практиці наступні технології: Делішес, Флікр, енциклопедії колективного авторства на базі технології ВікіВікі.

Так, сервіси Делішес, Флікр можуть бути використанні в педагогічній діяльності наступним чином:

-        як джерела навчальних матеріалів;

-        як сховище посилань на навчальні матеріали;

-        як розв’язання класифікаційних задач;

-        як карти знань;

-        як засіб для спільної навчальної діяльності.

Нині найбільшого поширення одержала технологія “Блог” - blog – походження від англійського слова, що означає дію Web-logging або блоггін – вхід до Всесвітньої Павутини або Web, в якій людина веде свою колекцію записів, котрі нагадують щоденник [1, с.19].

Автори декількох блогів об’єднуються в соціальну мережу, зберігаючи відзиви, нотатки на полях інших щоденників.

Багато спільного з блогами мають ВікіВікі (wikiwiki) – це колекція взаємопов’язаних між собою нотатків, середовища швидкої гіпертекстової взаємодії.

У педагогічній діяльності ці технології використовуються з такою метою:

-        представлення, розширення, анотування навчальних матеріалів;

-        спільне створення віртуальних екскурсій;

-        колективне створення творчих робіт;

-        колективне створення енциклопедій;

-        колективна робота над проектами.

Використання Вeb 2.0 у навчальному процесі змінює розуміння користувача мережі: від читача до творця, розповсюджувача колективного спілкування до творця. Активний розвиток соціальних мереж сприяє залученню людей різного віку, фаху, відкритої передачі власних знань, їхнє отримання через інструмент спільної роботи, збереження знань за рахунок постійного моніторингу відкритих ресурсів, зручне та приємне використання простих інструментів, одержання неформальних знань на основі яких будуються висновки.

Для успішного впровадження та здійснення електронного навчання необхідно правильно вибрати програмне забезпечення, яке відповідає конкретним вимогам, котрі в свою чергу визначаються потребами користувача викладача, адміністратора, який повинен контролювати процес і результати навчання.

Серед основних типів таких програм виділимо:

-  авторські програмні продукти;

-  систему управління навчанням;

-  системи управління контентом;

-  системи управління навчальним контентом.

Викладачі переважно використовують авторські продукти, які дозволяють їм самостійно розробляти навчальні матеріали. Недоліком таких програмних продуктів є можливість прослідковувати, контролювати процес навчання, успішність значної кількості учнів. Зазвичай, ці матеріали розраховані на зворотний зв’язок на уроці. Крім цього, більшість цих програм не має засобів для забезпечення контактів між всіма учасниками навчального процесу. В процесі вибору програмного забезпечення для здійснення Е-learning необхідно враховувати та дотримуватися наступних характеристик:

-  надійність в експлуатації;

-  сумісність;

-  зручність використання;

-  модульність;

-  забезпечення доступу.

Для забезпечення ефективності Е – learning ще необхідно враховувати правила використання новітніх ІТ, інтегрованих програм, використання мультимедійних технологій навчання.

Електронне навчання поєднує в собі традиційні та дистанційні методи навчання з можливостями інформаційних технологій, дозволяє значно зменшити витрати на навчання, підвищити ефективність навчального процесу. Але ж не слід забувати, що електронне навчання – це не єдиний спосіб одержання знань в межах глобального навчального процесу, це лише одна з його складових.

 

Список літератураи: 1. Патаракин Е.Д. Социальные сервисы Веб 2.0 в помощь учителю / Е.Д. Патаракин – М: Институт, 2006. – 64 с.: ил. – (Учебно-методическое пособие). 2. SteimleY., Gurevych I. and Muhlhauser M. (2007). Notetaking in Universite Courses and its Implications on elearnin Systems. In: Tagungsband der 5.e – learning Fachtagung Informatik, Siegen, Germany, pp. 45 – 56.