Вступ - WEBSITE X5 UNREGISTERED VERSION - Евристична технологія навчання

Перейти до вмісту

Головне меню:

Вступ

Доброго дня! Ми раді, що Ви вирішили приєднатися до нас!
Тому давайте розпочнемо роботу в нашому Веб-квесті!

    З одного боку, евристична технологія є одним з найдавніших видів навчання, заснованого на сократівській бесіді або евристичному методі. З іншого боку, реалізація в освітній практиці евристичної технології в різні епохи є результатом педагогічних зусиль прогресивних дослідників-педагогів, які виступають проти традиційних, пояснювально-ілюстративних методів навчання. У зв’язку з цим актуальність евристичної технології обґрунтовується об’єктивними вимогами, що висуваються суспільством до школи, і, які є виховними завданнями, пов’язаними з формуванням самостійної, творчої особистості на основі евристичних прийомів і методів навчання та виховання.
    Історія розвитку виховних практик свідчить, що забезпечити сформованість в учнів евристичних, творчих здібностей можливо через включення школярів у самостійну навчально-пошукову діяльність із розв’язування завдань різного рівня складності, що в свою чергу забезпечує розвиток розумових процесів зростаючої особистості, активізацію її мислення.
    Евристична технологія не заперечує необхідності «передачі» учням інформаційного матеріалу, його засвоєння та закріплення, тобто всього того, що властиво традиційному навчанню. Змінюється лише роль цієї «передачі» матеріалу. Він передається не стільки для запам’ятовування і засвоєння, скільки для того, щоб учні використовували його в якості умов для створення власного творчого продукту.
    За технологією евристичного навчання учень спочатку конструює знання в певній сфері реальності, спираючись на власний освітній потенціал, освітнє середовище та евристичну технологію діяльності. Отриманий учнем продукт діяльності (знання, досвід, продукт та ін.) зіставляється за допомогою вчителя з культурно-історичними аналогами (витворами мистецтва, словесностями, прикладною творчістю; науковими способами розв'язання одних і тих самих задач у версії, гіпотези), у результаті чого даний продукт доопрацьовується, доповнюється, змінюється. Особистісний освітній приріст учня (його знань, досвіду, здібностей, матеріальної продукції та ін.) у цьому випадку першочерговий і неминучий.
    Результати аналізу ряду досліджень Л.М. Фрідмана і Є.М. Турецького дозволили виявити наступні функції евристичної технології: самостійне засвоєння знань і способів дій; розвиток творчого мислення (перенесення знань і умінь у нову ситуацію, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення нових ознак досліджуваного об’єкта, перетворення відомих способів діяльності та самостійне створення нових); розвиток якостей розуму, розумових навичок, формування пізнавальних умінь; навчання учнів прийомів активного пізнавального спілкування; розвиток мотивації навчання, мотивації досягнення.
    Концептуальні положення евристичної технології:
1) формування нових знань відбувається на основі евристичної бесіди й має поєднуватися з самостійною роботою учнів (участь у евристичній бесіді – задавання учнями зустрічних, проблемних питань, відповіді на проблемні питання, виконання пізнавальних завдань);
2) вчитель навмисно створює проблемні ситуації, учні мають їх аналізувати і ставити проблеми, висувати і доводити гіпотези, робити висновки; отримувати розв'язки і доводити їх достовірність;
3) оцінка ставиться в основному за вміння застосовувати раніше отримані знання в нових умовах, за вміння висувати і обґрунтовувати гіпотези, доводити їх, за оволодіння узагальненими способами діяльності.
    П.Ф. Каптерев сформулював такі правила евристичної технології:
1) «як швидко відома наукова істина знайдена, її треба зараз же залучати до практики. В іншому випадку учні будуть розуміти її, будуть в змозі вказати шлях до її відкриття, але не будуть в змозі висловити її повно і разом стисло, зв’язно і виразно, внаслідок чого вони не будуть повними володарями її в кожен даний момент;
2) не потрібно бути педантом у проведенні евристичної форми навчання, але потрібно все, кожну дрібницю, кожну третьорядну думку неодмінно вивести, відкрити».
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню