Міністерство освіти і науки україни

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Інститут математики, фізики і технологічноїосвіти

Кафедра теорії і методики технологічної та професійної освіти

 

Програма науково-педагогічної практики

 

(за вимогами кредитно-модульної системи)

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

Кваліфікація фахівця:

Викладач технічних дисциплін, вчитель основ інформаційних технологій;

Викладач технічних дисциплін, вчитель основ підприємництва;

Викладач технічних дисциплін, вчитель основ дизайну.

Напрям підготовки: 0101 Педагогічна освіта

Спеціальність: 8.010103 Педагогіка і методика середньої освіти.

Технологічна освіта

 

 

Навчальна програма «Науково-педагогічна практика»

для студентів спеціальності 8.010103 Педагогіка і методика середньої освіти.

Трудове навчання.

 

 

Укладачі:

 

Гуревич Роман Семенович, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Ковальов Юрій Геннадійович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики технологічної та професійної освіти, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

ЛУП’ЯК ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ, асистент кафедри теорії і методики технологічної та професійної освіти, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

 

 

Рецензенти:

 

Рецензенти:

Коломієць А.М. – доктор педагогічних наук, професор кафедри основ фундаментальних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського;

Тютюнник М.М. - викладач вищої категорії, викладач-методист, відмінник освіти України, заступник директора з навчально-виробничої роботи Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища.

 

Навчальна програма «Науково-педагогічна практика» розглянута і схвалена на засіданні кафедри теорії і методики технологічної та професійної освіти Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

 

Затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

 


СТРУКТУРА ПРОГРАМИ педагогічної практики

за вимогами ECTS

ОПИС ПРЕДМЕТА педагогічної практики

 

Предмет: педагогічна практика в професійно-технічних навчальних закладах

Таблиця 1

Курс:

Підготовка бакалаврів

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

 

Кількість кредитів

ECTS       

 

 

Модулів:

1

 

 

Змістових модулів:

1

 

 

Загальна кількість годин:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тижнів:

5

 

8.010103

Педагогіка і методика середньої освіти.

Трудове навчання

 

Спеціалізація :

- основи інформаційних технологій,

- основи підприємницької діяльності,

- основи дизайну.

 

 

 

 

Кваліфікація фахівця:

викладач технічних дисциплін, вчитель основ інформаційних технологій;

викладач технічних дисциплін, вчитель основ підприємництва;

викладач технічних дисциплін, вчитель основ дизайну.

 

 

 

 

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

 

Термін навчання:

1 рік

 

 

За навчальним планом

2 семестр

 

Науково-педагогічна практика

5 тижнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид контролю:

залік


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Відповідно до специфіки педагогічної галузі, спеціальності і спеціалізації та навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», проводиться науково-педагогічна форма практики за місцем навчання в магістратурі, або в навчальних закладах того типу, на який орієнтована магістерська робота.

Для організації практики, її проведення і забезпечення контролю, магістрант закріплюється за кафедрою ТіМТПО, яка призначає йому керівника. У випадку, коли студент проходить практику в базових навчальних закладах, за ним закріплюється керівник-методист, який здійснює безпосередній контроль над проходженням практики і оцінює її з викладачем-методистом кафедри ТіМТПО.

Особливу увагу при організації науково-педагогічної практики слід приділяти підбору викладачів-методистів, котрі повинні постійно контролювати проходження студентами практики. Бажано призначати керівниками викладачів, що мають достатній досвід педагогічної роботи.

Проходження практики слід розпочинати з відвідування лекцій і семінарських (практичних, лабораторних) занять магістрантами, які проводить викладач-методист. При цьому студент знайомиться не лише з методами викладання, а й з тими групами, в яких у подальшому він читатиме лекції та проводитиме семінарські, практичні чи лабораторні заняття. У цей же період практиканти готують тексти лекцій і надають їх для рецензування викладачеві-методистові.

На етапі проходження практики магістрант читає лекції, проводить семінарські (практичні, лабораторні) заняття, відвідує заняття своїх колег і готує письмові рецензії. Протягом усього періоду практики студент бере активну участь у науково-методичній роботі, займається самопідготовкою.

Заключним етапом практики є підготовка студентами «Звіту про проходження педагогічної практики» та затвердження його на засіданні кафедри ТіМТПО.

 

Мета, ЗАВДАННЯ та ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

 

Головною  метою проведення науково-педагогічної практики є поглиблення фундаментальної та спеціальної підготовки, закріплення набутих у магістратурі навичок науково-дослідницької роботи,  теоретичних знань із організації навчально-виховного процесу, а також набуття знань, умінь і практичних навичок роботи у вищій школі та інших навчально-виховних закладах.

 

Завдання практики:

·        ознайомитися з формами та методами викладання навчальних дисциплін, що вивчаються в Інституті (на факультеті), а також практично оволодіти ними;

·        виховати у магістрантів творчий підхід до навчально-методичної роботи, наукової праці, сформувати потребу в самовихованні, підвищенні своєї кваліфікації;

·        здобути професійні якості майбутнього викладача - вміння готувати лекційний матеріал з використанням останніх досліджень у даній галузі науки,  чітко, доступно, логічно, послідовно викладати цей матеріал, вміння співпрацювати з аудиторією тощо;

·       сформувати вміння критично оцінювати лекції та семінарські (практичні, лабораторні) заняття своїх колег, робити на їх основі висновки щодо організації власної викладацької роботи.

Реалізація мети та завдань забезпечується шляхом чіткої організації науково-педагогічної практики, виконання основних вимог, вказаних у методичних рекомендаціях для студентів і викладачів-методистів.

 

Навчально-методична робота є основною метою науково-педагогічної практики. Саме в процесі навчально-методичної роботи реалізуються основні завдання практики, що полягають у формуванні навичок викладацької та наукової роботи у магістрантів.

 

Зміст науково-педагогічної практики полягає в:

·        відвідуванні лекцій, семінарських (практичних, лабораторних) занять і консультацій, що проводять керівники-методисти з метою вивчення педагогічного досвіду і системи навчальної роботи керівника і базової кафедри в цілому, оволодіння методикою підготовки до навчальних занять і методикою викладання навчального матеріалу;

·        освоєнні засобів організації та контролю самостійної роботи студентів, особливо при підготовці до семінарських (практичних, лабораторних) занять (додаткові питання, теми для обговорення, теми рефератів, інструкції до виконання лабораторних робіт, тощо);

·        відвідуванні занять, що проводять магістранти з наступним обговоренням і письмовим рецензуванням;

·       підготовці текстів лекцій, планів-конспектів семінарських (практичних, лабораторних) занять та якості їх проведення.

 

Навчально-методична робота магістранта має дві складові частини, що доповнюють одна одну: пасивна та активна (аудиторна) практика.

Пасивна практика в більшості випадків передує активній (аудиторній). Вона полягає у відвідуванні лекцій, семінарських (практичних, лабораторних) занять, консультацій, які проводить викладач-методист і інші викладачі кафедри; участь у навчально-методичній роботі, відвідування лекцій та семінарів, які проводять інші студенти-практиканти з наступною участю в обговоренні результатів і підготовкою письмової рецензії.

У випадку проходження педагогічної практики за межами університету, магістранти відвідують лекції та практичні заняття, що проводяться керівником-методистом, закріпленим за студентом базовим навчальним закладом.

Активна (аудиторна) практика є основною в усьому процесі науково-педагогічної практики, оскільки саме в процесі активної практики виявляються та закріплюються викладацькі здібності студентів. Активна практика включає в себе: самостійне проведення лекцій та інших видів занять; проведення консультацій;  участь у методичній роботі кафедри ТіМТПО, аналізу занять викладачів, тощо.

До початку активної практики студент надає викладачеві-методистові (а при необхідності - керівникові практики від базового вузу) тексти лекцій і методичні розробки занять. Після узгодження тексту лекцій викладачем-методистом (керівником)  магістрант допускається до самостійного проведення занять.

На залікових заняттях мають бути присутні: викладач-методист (керівник), магістранти, представник базової кафедри (у випадку відсутності викладача-методиста за умов проведення практики в базовому вузі). Після закінчення лекції (семінарського, практичного, лабораторного заняття) проводиться обговорення, в якому беруть участь усі присутні. У обговоренні висловлюються зауваження теоретичного (стосовно змісту лекції, семінару) та методичного (якість подачі матеріалу, контроль над аудиторією, активність студентів, використання технічних засобів навчання і т.п.) плану. Магістранти фіксують свої зауваження письмово у вигляді рецензії, викладач-методист оцінює кожне заняття.

Під час проходження кваліфікаційної практики магістранти:

·       проводять експериментальне дослідження на базі навчального закладу, яке відповідає завданням кваліфікаційного дослідження;

·       вивчають передовий педагогічний досвід і сучасні технології навчання;

·       проводять не менше 3-х лекційних та 2-х семінарських (практичних, лабораторних) занять із фахових теоретичних дисциплін;

·       продовжують оволодівати методами наукових і науково-педагогічних досліджень;

·       беруть участь у наукових і методичних семінарах навчального закладу;

·       проводять аналіз не менше 2-х занять викладачів.

 

Практика завершується звітом магістра на засіданні кафедри ТіМТПО і прийняттям рішення про її зарахування.


 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: педагогічні спостереження, словесні розповідь, пояснення, бесіди з учнями, батьками, викладачами, робота з книгою), робота в інтернеті, наочні (демонстрація об'єктів, що вивчаються; ілюстрація їхніх зображень, екскурсії), практичні (лабораторно-практичні роботи, розв'язування технічних завдань і задач, вправи, виконання практичних завдань), проблемного викладу матеріалу, пошукові або евристичні, дослідницькі (анкетування, тестування).

 

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: своєчасне оформлення звітної документації, підготовка та захист планів-конспектів занять, якість проведення занять, розробка текстів лекцій та їх проведення, використання інноваційних методик навчання, вивчення передового педагогічного досвіду, повнота виконання програми практики та індивідуального завдання; відповіді студента на поставлені запитання

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

(при 100-бальній системі)

Таблиця 2

Модуль І

(поточний контроль)

Підсумковий контроль

Сума

Змістовні модулі

І

60

40

І

ІІ

ІІІ

ІV

НР

ТЗ

Ж

ПК-ПЗ

ПЛ

ПК-ПЗ

ПЛ

Ж

АЗ

5

20

20

15

20

20

100

 

 

Щ – щоденник магістранта;

ПЛ – підготовка та проведення лекції;

ПК-ПЗ – план-конспект семінарського (практичного, лабораторного) заняття та його проведення;

АЗ – аналіз заняття;

ТЗ – текстовий звіт про виконану роботу;

НР – наукова (дипломна) робота чи творче завдання.

 

 


ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ

Таблиця 3

Кількість

балів

За 5-бальною шкалою

За шкалою

ЕСТS

90 – 100

відмінно

А

82 – 89

добре

В

75 – 81

добре

С

67 – 74

задовільно

Д

60 – 66

задовільно

Е

35 -59

незадовільно з можливістю повторного складання

F

1 - 34

незадовільно з можливістю повторного складання

FХ

 

 

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів

з окремих видів робіт та в цілому по модулях

(при 5-ти бальній системі загальна сума - 100 балів)

Таблиця 4

Вид робіт

Поточний контроль

Підсумковий

контроль

Всього

1.

Оформлення та ведення педагогічного щоденника

10

 

10

2.

Розробка текстів лекцій та проведення лекційних занять

20

 

20

3.

Розробка планів-конспектів семінарських (практичних, лабораторних) занять та їх проведення

20

 

20

4.

Аналіз занять

10

 

10

5.

Текстовий звіт про виконану науково-дослідницьку роботу

 

20

20

6.

Наукова (дипломна) робота, творче завдання

 

20

20

 

Всього:

60

40

100

 

Критерії та норми оцінювання навчальних досягнень студентів

 

Після завершення практики проводиться диференційований залік з практики, на якому студенти в індивідуальному порядку захищають звіти, щоденники, плани-конспекти і аналізи занять з практики перед комісією, призначеною завідувачем випускової кафедри або директором (деканом) навчального підрозділу. До складу комісії входять завідувач кафедри та керівники практики від навчального закладу. Під час захисту звіту студент повинен охарактеризувати виконану роботу на базі практики, внести свої пропозиції щодо її вдосконалення, обґрунтувати їх доцільність. Диференційованій оцінці з боку викладача-методиста (керівника) підлягають всі завдання, що виконує студент-практикант. Лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття оцінюються як за змістом, так і за дотриманням методики викладання. Оцінки заносяться в щоденник практики викладачем-методистом або керівником. Кінцева узагальнена оцінка затверджується базовою кафедрою. Вона повинна враховувати рівень виконання завдань практики та зміст поданих документів.

Студенти, робота яких охарактеризована як незадовільна, зобов’язані за рішенням Ради інституту (факультету) пройти практику повторно в терміни, визначені керівниками структурних підрозділів без відриву від занять.

 

Критерії оцінювання результатів проходження науково-педагогічної практики

Процес оцінювання знань студентів включає:

·  перевірку керівниками практики щоденника,  звіту, планів-конспектів та аналізів занять і написання відгуку;

·  захист звіту студентом перед комісією.

Під час захисту звіту студент повинен охарактеризувати виконану роботу, викласти пропозиції, сформовані в результаті аналітичної обробки фактичного матеріалу для написання дипломної роботи та розробки методичного забезпечення для проведення заняття.

Під час захисту оцінюються:

·  повнота виконання програми практики та індивідуального завдання;

·  відповіді студента на поставлені запитання.

Оцінка “відмінно” ставиться студенту за умови повного та своєчасного виконання ним програми практики та індивідуального завдання без суттєвих зауважень і ґрунтовних відповідей на запитання.

Оцінка “добре” ставиться студенту за умови виконання ним програми практики та індивідуального завдання на 80% і чітких відповідей на запитання.

Оцінка “задовільно” — за умови виконання програми практики та індивідуального завдання на 60% і чітких відповідей на більшість запитань.

 

 

Критерії та норми оцінювання за вимогами

 кридитно-модульної системи

 

 

Контроль результатів проходження науково-педагогічної практики здійснюється шляхом перевірки роботи магістранта керівником педпрактики по виконанню ним поставлених завдань. Результат проходження науково-педагогічної практики оцінюється автоматично на «відмінно», якщо магістрант набрав 90% залікових одиниць від загальної кількості, «добре» - 75%, «задовільно» - 60%. Магістранту, який набрав 59% і менше залікових одиниць, не виконав програму практики в установленому порядку, надається право проходження практики повторно в терміни, визначені  кафедрою або дирекцією інституту без відриву від занять.

Контроль успішності та якості знань магістранта здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського. Академічні успіхи студента оцінюються за шкалою педуніверситету в балах, за шкалою ЕСТS та за традиційною національною шкалою.

За підсумками роботи магістрант може отримати не більше 100 балів. Сюди входять бали, отримані за всі види навчальної діяльності: оформлення та ведення щоденника, розробку планів-конспектів та проведення занять, аналізи занять викладачів, письмовий звіт про проходження науково-дослідницької практики.

 Критерії оцінювання різних видів навчальної діяльності студента з навчальної дисципліни встановлюються і затверджується кафедрою ТіМТПО.

 

Критеріями вищезазначених оцінок орієнтовано можуть бути такі:

90-100 балів. А. відмінно.

Магістрант повністю засвоїв навчальний матеріал, виконав всі змістові та кредитні модулі, отримав усі залікові кредити та відповідні бали за поточний і підсумковий контроль, активно займається науковою роботою;

82-89 балів. В. добре.

Магістрант в основному засвоїв начальний матеріал. Не в повному обсязі висвітлив питання при написанні звітної документації, але систематично займався науковою роботою;

75-81 бал. С. добре.

Незначну частину навчального матеріалу не засвоїв на рівні програмних вимог, не систематично займався науково-дослідною роботою;

67-74 бали. D. задовільно.

Магістрант допустив ряд фактичних помилок при написанні  і проведенні лекційних, семінарських (практичних, лабораторних) занять, наукова робота виконувалась на низькому рівні;                                                                                                 

60-66 балів. Е. задовільно.

Магістрант недостатньо засвоїв більше половини навчального матеріалу. На низькому рівні проводив заняття, у результаті чого йому не зараховані окремі змістові і кредитні модулі, не займався науковою роботою;

35-59 балів. F. незадовільно.

Магістрант не засвоїв навчального матеріалу, не отримав більшості залікових кредитів, на досить низькому рівні проводив заняття;

1-34 балів. FX. незадовільно.

Магістрант не засвоїв навчального матеріалу, отримав лише окремі залікові кредити, не склав звіт по поставлених завданнях, заняття не проводив.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

 

1.     Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.02.

2.           Гуревич Р.С., Шестопалюк О,В., Кадемія М.Ю., Кобися А.П.", Кобися В.М., Сучасні інформаційні технології та їхнє використання: навчальний посібник. - Вінниця: "Вінниця" 2006.- 631 с.

3.      Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 410 с.

4.     Зязюн І.А., Сагач Г.М. Краса педагогічної дії: Навч. посіб. для вчителів, аспірантів, студентів. – К., 1997. – 302 с.

5.     Навчально-методичний комплекс професійно-орієнтованих дисциплін напряму підготовки 6.010103. Технологічна освіта: Навчальний посібник /Під ред. В.І. Амелькіна. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. – 385 с.

6.     Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д.Шинкарчук, В.В.Грубінко, І.І.Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

7.      Інтерактивні технології навчання: Метод. посібн. / О.І.Пометун та ін. -Умань, 2003.-68с.

8.      Освітні технології: Навч.-метод, посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко та ін. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

9.     Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний посібник / За заг. ред. О.Г.Мороза. –К. 2001. –337 с.

10.                  Інноваційні педагогічні технології у трудовому навчанні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О.М.Коберника, Г.В.Терещука. – Умань: СПД Жовтий, 2008. – 212 с.

11.                  Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково–методичний посібник / За загальною редакцією. О.І.Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192с.

12.                  Скакун В.А. Методика преподавания специальных и общеобразовательных предметов (В схемах и таблицах): учеб. пособие для нач. проф. образования / В.А.Скакун. - 3-е узд., стар. - М.: Издательський ценр "Академия", 2007.-128 с.