Лисенко

Перейти к контенту

Главное меню:


У композиторській спадщині Лисенка важливе місце займають твори на тексти Тараса Шевченка. Музика до «Кобзаря», «Радуйся, ниво неполитая», «Б'ють пороги», «Гайдамаки», «Іван Гус» тощо, що стали наріжним каменем подальшого розвитку українського академічного музичного мистецтва та утвердження його самобутності. Лисенко — автор опер «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1885), «Наталка Полтавка» (1889), «Тарас Бульба» (1890), «Енеїда» (1910), дитячих опер «Коза-дереза» (1880), «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), оперети «Чорноморці», які стали основою українського національного оперного мистецтва.
До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор К. Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Т. Шевченка.
Творча спадщина Микола Лисенко заслужено вважається засновником української національної музики. Суттєву роль у цьому відіграє як його композиторська, так і етнографічна діяльність.
Фортепіанні твори Миколи Лисенка
Баркарола («Пливе човен»)
Мрія «На солокім меду»
«При колисці» op. 33
«Пісня кохання» op. 37 № 2
Вальс «Розлука» op. 39 № 1
Духовні хорові твори Миколи Лисенка
«Боже великий, єдиний»
«Камо пойду от лиця Твоєго»
Кант розп’яттю Христовому «Хресним древом…»
Опери:
«Андрашіада» (лібрето М. Старицького і М. Драгоманова, 1866-77),
«Чорноморці» (лібрето М. Старицького за п'єсою Я. Кухаренка, 1872),
«Різдвяна ніч» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя, 1874),
«Утоплена» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя «Майська ніч», 1883),
«Наталка Полтавка» (п'єса І. Котляревського, вокальні номери аранжував М. Лисенко, 1889),
«Тарас Бульба» (лібрето М. Старицького за повістю М. Гоголя, 1890),
«Відьма» (текст Л. Яновської, 1901, незакінчена),
дитячі опери (перші в українській музиці)
«Коза-Дереза» (1888),
«Пан Коцький» (1891),
«Зима і Весна, або Снігова краля», 1892) — всі 3 на лібрето Дніпрової Чайки (Л. Василевської);
Музика до спектаклів
«Чарівний сон» (текст М. Старицького, 1894),
«Остання ніч» (текст М. Старицького, 1899) та інші.
Екранізація сценічних творів[ред. • ред. код]
кантати:
«Б'ють пороги» (1878),
«Радуйся, ниво неполитая» (1883),
«На вічну пам'ять Котляревському» (1895) — всі на слова Т.Шевченка;
Для симфонічного оркестру[ред. • ред. код]
Менует і Адажіо, Увертюра на тему української народної пісні «Ой запив козак, запив» (всі 1869, рукописи не знайдено).
Симфонія (ч. І, 1869),
Фантазія «Український козак-шумка» (1872);
для скрипки з фортепіано
Фантазія на дві українські народні теми (1872-73, варіант для флейти і фортепіано),
Елегійне капричіо (1894),
Елегія до дня роковин смерті Т. Шевченка (1912),
обробка української народної пісні «Сонце низенько» (1912);
для фортепіано(56)
Хори
На слова Т. Шевченка
Романси
На слова Т. Шевченка
«Ой одна я, одна» (1868),
«Садок вишневий коло хати» (1868),
«Гетьмани, гетьмани» (1872),
«Якби мені черевики» (1872),
«По діброві вітер виє» (1872) та інші

«Коли розлучаються двоє» (слова Г. Гейне, 1893),
«Пряля» (слова Я. Щоголєва, 1898) та інші;
Обробки народних пісень

Усього — понад 600 обробок українських народних пісень для хору або сольного виконання, з них:
12 збірок по 10 творів (1886–1903)
«Веснянки» — два вінки (1897)


 
 
Назад к содержимому | Назад к главному меню