ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

Перейти к содержимому

Главное меню

ВСТУП

Сучасна система навчання чекає від учителя охоплення великого обсягу інформації й орієнтована на рівні „знання” та „розуміння”. Це підштовхує педагога на використання в основному пасивних методів навчання. У середньовіччі використання пасивних методів було виправдане. Учитель мав можливість передати весь обсяг відомої на той час інформації з будь-якого предмета своєму учневі. У сучасному світі ситуація кардинально змінилася. Неможливо одній людині знати все, навіть у якій-небудь одній царині знання. До того ж, як відомо, численні факти добре запам’ятовують комп’ютери. Учні ж повинні мати цілком інші навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.
Інтерактивні технології можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити їх важливі ролі в сучасному світі. Сутність інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне, навчання в співпраці).
Педагогічний словник дає таке визначення:
нтерактивне навчання" (від лат. interaction – взаємодія) – навчання, побудоване на взаємодії учнів з навчальним оточенням, навчальним середовищем, що служить сферою засвоєння знань.
Поняття “інтерактивне навчання” уявляє собою переклад англомовного терміну interactive learning, який означає учіння (стихійне чи спеціально організоване), засноване на взаємодії, і навчання, побудоване на взаємодії. Взаємодія – чого з чим чи кого з ким? Взаємодія з досвідом…
Що мається на увазі?
Інтерактивне навчання засноване на прямій взаємодії
учнів (тих, хто навчається) з навчальним оточенням. Навчальне оточення, чи навчальне середовище, виступає як реальність, в якій учасники знаходять для себе область засвоєного досвіду. Якщо розглядати інтерактивне навчання глибше, то мова йде не просто про залучення емпіричних спостережень, життєвих вражень учнів у якості допоміжного матеріалу, ілюстративного доповнення. Досвід учня – учасника слугує центральним джерелом навчального пізнання. В традиційному навчанні ведучий (тренер, викладач, учитель) виконує роль “фільтра”, що пропускає через себе навчальну інформацію, в інтерактивному – роль помічника в роботі, одного з джерел інформації.
У порівнянні з традиційним в інтерактивному навчанні змінюється і взаємодія з ведучим: його активність поступається місцем активності учнів, його задача – створити умови для їх ініціативи. В такому навчанні учні виступають не пасивними суб’єктами навчання, але повноправними учасниками, їх досвід важливий не менше, ніж досвід ведучого, який не дає готові знання, а спонукає до самостійного пошуку.

Основою роботи в інтерактивному навчанні є досвід, який мають учасники. Ключ, що запускає механізм переробки досвіду, - питання ведучого. Від цих питань досвід учасників продовжував би залишатися не переробленим.
Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особис
тості.

Назад к содержимому | Назад к главному меню