«Українська пісня! Хто не був зачарований нею? Хто не пов’язує її з найсвітлішими спогадами про дитинство та юність, з мріями бути красивим і ніжним, сильним і хоробрим? Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, її чарівною силою,  що  викликає  в  людській  душі  найтонші,  найглибші  асоціації,  почуття, думки і прагнення творити красу?.. Який воїн не знаходив в українській пісні сили, завзяття, сміливості для захисту рідної землі, презирства до  ворога  і  до  смерті?..  Який  трудівник  не  почував  легкості  й  бадьорості  від її неповторного ритму?.. Яка мати не співала легких, як сон, пісень над колискою дітей своїх?..

Українська  пісня  —  це  бездонна  душа  українського  народу,  його слава.

(О. Довженко)